Історія села Нова Гребля
Мальовниче село Нова Гребля розкинулось на двох берегах великої водойми, що утворилася в руслі річки Десенки. Відстань до районного центру – 25 км.
Село засноване у XVII ст.. Спочатку була заселена частина села, яка називалася Кутище, розташована на правому березі річки Десенки. Потім через річку побудували греблю і почалося заселення лівого берега, а поселення назвали Нова Гребля. Село належало пану Мединському, який одержав його в дар від цариці Катерини ІІ. Першими жителями села були селяни, які займалися землеробством, бондарством, теслярством і лісорозробками, але прізвища їх невідомі, бо була розповсюджена епідемія чуми і все населення вимерло, а оселі були спалені. На лівому березі річки Десенки ріс густий ліс, площа якого в 1846 р. у порівнянні з теперішньою була на 20 г. більшою, але його не вирубували тоді на паливо, а використовували для цього солому. Пізніше, на початку 18 століття, почалася вирубка лісу і там почали будувати взруб хати. Вулиця називалася Пеньками. Лісом, який займав майже весь лівий берег річки, володів пан, а у лісника було прізвище Соболь, від чого ця частина села носить назву «Соболівка».
Між селами Стара Прилука і Нова Гребля проживали здебільшого євреї-ковалі, тому цю частину села назвали «Ковальщина». Рід Мединських володів землями і селом до 70-х років XIX ст.
В кінці XIX століття с. Нова Гребля належало поміщикові німцеві Мерінгу (його володіння простягались від села Старої Прилуки, с. Великий Чернятин та с. Лозівки Козятинського р-н. і налічувало 40 тис. десятин землі).
Цукровий завод села Нової Греблі був побудований у 1899 році. Він займав територію сучасної майстерні Новогребельського радгоспного училища механізації сільського господарства. Завод був устаткований закордонним обладнанням, що було доставлене з Німеччини та Англії.
З метою закріплення за заводом кваліфікованих робітників Мерінг почав будувати біля заводу школу і лікарню. Раніше в селі Новій Греблі була двокласна церковно-приходська школа, яка розміщалася поблизу церкви.
З ростом виробництва цукру в Новій Греблі церковно-приходська школа вже не задовольняла вимог і поміщик вирішив на зборах земства підняти питання про будівництво чотирикласної школи, яка була побудована в 1910 році на пустирі, поблизу заводу. Вона нараховувала 9 класних кімнат і кімнатку техробітниці. Перший період школа носила назву заводської і в ній навчались переважно діти робітничої аристократії, які носили форму, а діти бідноти могли попасти в цю школу випадково.
Після закінчення громадянської війни жителі села Нової Греблі приступили до відбудови господарства. Селяни одержали землю, яка належала поміщикові Мерінгу. Землю ділили на кожного члена сім'ї в розмірі однієї десятини. В 1923 році в селі Нова Гребля нараховувалось господарств 497, населення - 2315 чоловік, площа землі в користуванні - 2059 десятин.
Село відоме своєю історичною пам'яткою – кам'яною Свято-Михайлівською церквою, зведеною в стилі пізнього класицизму у 1701р., на стінах якої зберігся живопис ХІХ ст.
Весною 1931р. селяни організували колгосп «Червоний сівач», а в 1946р. господарство перейменували в колгосп ім.Леніна.
На сьогоднішній день в с. Нова Гребля проживає 1141 житель, налічується 470 дворів. Мешканці села працюють в СВК «Надія», амбулаторії ЗПСМ, ТОВ «Агровінпром», Стаціонарному відділенні для проживання людей похилого віку «Затишок», Новогребельській ЗОШ І-ІІІ ст., відділенні зв'язку, будинку культури, сільській раді, сільській бібліотеці та у КП «Господар». На території села працюють 5 магазинів, швейна майстерня та кафе.
